Україна служить драйвером змін для дефенс-теху та технологій ведення бою для всього світу.
Це засвідчила аналітика, яку оприлюднили від кластеру Brave1, якому у квітні 2025 виповнилося 2 роки.
За словами віце-премʼєра Михайла Федорова, нинішнє становище України є ідеальним штормом для вивчення уроків війни.
Ключові тези технологічної війни:
-швидкість змін
-дешевизна зброї
-мережецентричність
-відкритий ринок військової індустрії
-R&D у реальному часі
-Дані та штучний інтелект
Є в цій системі і місце для компанії SkifTech, яка на українському ринку вже встигла зробити собі імʼя, зокрема, й у галузі підготовки військових.
«Приємно вразило, що більшість людей з якими спілкувалися, про нас чули чи знають. Дякую компанії за можливість бути причетним і робити свій вклад в нашу головну перемогу», – наголосила речниця компанії Марина Шевченко.
Також Федоров зауважив, що завдяки зміні політики – вдалося відкрити ринок та спростити закупівлі, як наслідок по ринку маємо:
– швидкий допуск до експлуатації нових засобів і технологій,
– відкриття ринку БПЛа,
– зменшені податки, спрощено ввезення,
– збільшена маржинальність до 25%,
– навчання операторів БпЛА,
– спрощені правила закупівлі (швидкі, авансовані),
– відкрито тендери, що дають доступ до ринку,
– збільшення прибутків компаній R&D та масштабування
– ліквідовані дозволи й експертизи.
Результат – виробники дефенс-галузі змогли масштабуватися у сотні разів.
Відтак, нові можливості окреслюють і нові горизонти для галузі:
- Розвиток мережі полігонів для тестування продуктів
- Спільне виробництво з партнерами
- Уніфікація і стандартизація виробництва.
Окремо віце-премʼєр наголосив: за 2 роки з моменту старту Brave1 у вітчизняному просторі зросли ринки виробників БПЛА, РНК, РЕБ, ракет тощо.
Заступник міністра оборони Валерій Чуркін окремо наголосив: єдиний шанс виграти цю війну – це інженери і науковці. Саме тому важливість кластеру для країни – важко переоцінити. Але розмаїття продукції військового призначення – це не завжди добре. Навпаки, потрібно стандартизувати та масштабувати і розвивати певний набір засобів, що значно спростить роботу військових, підкреслив Чуркін.
«…маємо говорити про уніфікацію. Коротко: це оптимізація кількості типів засобів однакового функціонального призначення. Це не про шаблонизацію чи ліквідацію конкуренції — це про стандартизацію, яка дозволяє масово виробляти найкращі зразки.
Оптимальний варіант — десятки уніфікованих зразків дронів у певних категоріях замість сотень різних. Це дозволить виробляти більше кращих зразків безпілотників за нижчу ціну, швидше і якісніше навчати дронарів. У підсумку – підвищення ефективності підрозділів БПЛА», – зацитував виступ військового Інтерфакс-Україна.
В свою чергу що вимагають від виробників замовники, ті ж військові?
Керівник ЦСО «А» СБУ Євген Хмара:
«Найперше, це збереження таємниці, порядність, ставлення до справи, до команди, до військових і, звісно, 365 днів на звʼязку. А також – рішучість, відповідальне ставлення до справи, ефективність».
Над чим виробники будуть працювати цьогоріч?
Над виробництвом дронів, зокрема, у стандарті рою, розробка вітчизняних аналогів мавік-дронів, які досі здебільшого китайські, ракети, над диверсифікацією дронів (з навантаженням, морські, підводні, наземні тощо), анті-шахеди, лазери (і тут теж чільну роль відіграє SkifTech), автономне ураження, керовані боєприпаси, CRPA антени, анти-КАБи etc.
Маркетплейс і гейміфікація
Виробників дефенс-галузі з легкої руки Федорова давно охрестили геймченджерами війни. І на це є причина.
Як це виглядає на практиці? Військовослужбовець завантажує відео ураження цілі в спеціальний застосунок – Дельта. Це дає прямий доступ підрозділам до інноваційного озброєння за рахунок нарахованих балів на маркетплейсі. Підрозділ може замовляти собі – БПЛА, НРК, РЕБ, РЕР, модулі на базі штучного інтелекту, програмне забезпечення і комплектуючі. Це дає можливість отримання додаткового обладнання, окрім того, що видає держава і військові можуть обирати саме те, що їм треба. Також це один із способів боротися з корупцією.
На цьому маркетплейсі можна замовити продукти в кінці місяця, логістика триває тиждень.
У програмі заходу також були виступи командирів різних підрозділів, заступник міністра оборони, представники уряду, керівництво СБУ, виробники й розробники. З власними кейсами виступали й виробничники та командири підрозділів.
Вразив командир полку безпілотних систем – Юрій Федоренко (Ахіллес). За його словами поки що кращий дрон, яким вони користувалися, це компактний дрон з США і військовий сподівається, що скоро українські виробники зможуть його перевершити. В нього крута система донаведення.
З трендів – важкі бомбери втрачають свою актуальність зараз на полі бої. Треба акцентуватися на розробці дронів, які можуть пересуватися в денний час на дальні відстані. Зокрема, на 12 км із корисним навантаженням 5 кг.
Фахівці SkifTech додають: захід був чудовий і тим, що давав можливість спілкуватися з різними експертами і виробниками. Наприклад, з проєктним асистентом представників НАТО в Україні, начальником відділу по захисту інтелектуальної власності в ОПК, британським культовим журналістом The Economist, виробником човнів.
На думку видатного генерала, а також колишнього Головнокомандувача ЗСУ і чинного посла України у Великій Британії Валерія Залужного- технології, особливо подвійного використання – відіграють рушійну роль у зміні архітектури ведення бою. І війни виграє та країна, яка якомога швидше запровадить ці технології, зокрема, й ті, які розвивають учасники Brave1.
У своїй промові (її зацитувала Українська правда) на Форумі оборонних технологій Україна – Велика Британія 25 квітня Залужний перелічив усі інноваційні напрямки, впровадження яких вже через 3-5 років кардинально змінить усе уявлення про збройні сили усіх країн світу. Що цікаво, інноваційний концепт від SkifTech вписується у рецепти успіху залізного генерала.
Це розвиток ШІ та машинного навчання, рішення у сфері РЕБ, високоточних систем БПЛА, цивільних технологій або технологій подвійного призначення:
- використання комерційних супутникових систем в інтересах розвідки;
- використання 3D друку для швидкого виготовлення запасних частин та компонентів військової техніки в “кустарних” умовах;
- використання соціальних мереж для збору розвідувальних даних;
- створення імпровізованих систем РЕБ з комерційно доступних компонентів для глушіння зв’язку та управління дронами противника;
- використання цивільних месенджерів із наскрізним шифруванням для обміну даними;
- використання хмарних рішень.